В життєву дорогу,сьогодні моя рідна доню,тебе провожаю,
В дорогу незнанну,написану Богом,тебе відправляю.
Незнаю я долі твоєї і планів Господніх не знаю,
Молитвою мами я чашу молитов доповняю.
Я дякую Богу,що тебе народила,
Маленьким дитятком під серцем носила.
Що чула твій сміх і бачила перші невпевненні крочки,
Якими нетвердо ступали малесенькі ножки.
Я дякую Богу,що мудрість мені Він давав тебе піднімати,
У серце дитяче любов Його вічну тобі закладати.
І роки біжали,біжали,і спину не було,
І Бог дарував нам весільну хвилину.
Стою біля тебе моя рідна доню,
Стою і любуюсь твоєю красою,
Яку Бог із неба рукою Своєю заклав,
І мене мамою рідною твоєю назвав.
В життєву дорогу сьгодні тебе відправляю,
І Бога любити тебе наставляю.
У вірі стояти,у світлі ходити,
Із чистим сердечком життя все прожити.
Коли прийдуть бурі,ти знай,моя доню,
Господь не залишить твою молитву одною.
Коли буде сонце світити і шлях твій теплити,
Святого Отця не перестань ти любити.
У двері домівки батьків заходи,
І рідних всіх нас до серця свого пригорни.
Ми будем чекати,тебе виглядати,
І разом в молитві Його прославляти.
Букети весільні зівянуть,
Листочки прекрасні опадуть.
А ти,моя люба,цвіти,
І Богу достойні корзини плодів принеси.
У руки Господні тебе віддаю,
Із ніжністю мами тебе обніму.
У небо молитву техенько скажу,
І Бога ще більше за все полюблю...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всем, кто несет Еваегелие миру, посвящается. - Анатолий Бляшук
Это стихотворение посвящается всем, кто несет свет Евангелия Иисуса Христа миру, но особенно моему духовному наставнику Петровой Ирине.
Этот человек прошел со мной не легкий путь. Ее молитвы всегда были рядом в самое нужное время. Ее терпение и любовь сделали чудо, а ее вера помогла мне поверить в себя, и смело идти дорогой веры.
Спасибо, моя дорогая, и горячо любимая тетя Ира.
Публицистика : Эпоха посткультуры - Дроздов Иван Викторович Собственно, в этой статье, автор кратко осветил взгляды на современную эпоху, как "посткультурное пространство" своего учителя, декана философского факультета УРАО Поруса В.Н.
