Не карай мене, Боже,
У гніві Своєму.
Не завдай мені кари
В Своїм пересерді.
Я слабка, я не можу…
Душа моя рветься
Рахувати удари
І благати умерти…
Та хіба у шеолі
Хтось звеличує Бога?!
Я стомилась стогнати
І ридати щоночі,
І питати у долі:
«Де моя допомога?!»
Ні!
Я буду співати
І дивитись у очі…
У Ісусові очі,
Співчутливі, ласкаві,
Що приймають благання
І чекають розмови.
Я радіти так хочу!
Геть шептання лукаві
І чужі поривання.
Я є дух! Я готова!
Я до тебе схиляюсь,
Терпеливий мій Отче…
Ти не в гніві караєш
І навчаєш з любов’ю.
Ти прости мене – каюсь:
Серце страхом тріпоче…
Ти мене піднімаєш
Й наповняєш Собою…
Мій Цілитель, Порадник!
Не тремтять мої кості.
І душа укріпилась,
Прославляючи Бога!
Свої руки до мене
Подаєш з високості,
Щоб я знову світилась
І збиралась в дорогу...
2006 р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Чудовий вірш!
Прикро, що у ньому деякі помилки, які проте можна і потрібно виправити.
А саме.Займенники щодо Бога пишуться з великої літери.
Крім того дуже бажано перевірити орфографію у загальному повідомленні про Вас.
Злобному трусу . - Изя Шмуль Нравится это кому-то или не нравится,но нам в Америке жить очень хорошо. Я перечислю только Факты условий нашей жизни здесь: 1. Мы живём в маленьком,экологически чистом,очень зелёном городке. Никакой преступности здесь почти не бывает. Народ вежливый,доброжелательный и
улыбчивый. Никому не интересно знать кто какой национальности. Национальность одна у всех-Американцы. Мы считаемся людьми с низким уровнем жизни. Для таких людей в нашем городке множество гуманитарных точек и церквей выдающих помощь. Живём мы в субсидированном доме для низкобюджетных граждан в стометровой квартире из трёх комнат и балкона большущего вдвоём с женой. Государство нам платит пособие по старости (именно пособие, а не пенсию) для низкобюджетных граждан. Пенсию мы в Америке не заработали. Получаем мы вместе с женой –1160-долларов. За квартиру со всеми коммунальными услугами (свет, отопление, злектро –снабжение с двумя кондиционерами, холодильником и др. Эл.приборами) мы платим 310-долл.30-долл. – За телефон вместе с междугородкой, 40-долл. за 8-программ русского телевидения. Хлеб,макаронные изделия, рис, овощи и фрукты, фарш, колбасу и всякая санитария через гуманитарную помощь(наполовину) В поместную церковь в виде добровольной десятины и
приношения 140-долл. Итого у нас остаётся – 640долл. На безбедную жизнь. Вся медицина и все лекарства бесплатно. А в России мы отработали более сорока лет каждый. Можно считать Америку настоящим домом?!
сказки... - jadorsoley иногда думаю: а нужно ли таким детям, как я, увязшим в своей фантазии, читать сказки...
